Поширені запитання та відповіді

Відповідь: Люди, які часто змінюють статевих партнерів і під час статевого контакту не використовують засоби захисту, такі як презервативи.

Відповідь: 

• Бактеріальні — гонорея, бактеріальний вагіноз, сифіліс.

• Ті, що спричиняються внутрішньоклітинними збудниками — мікоплазмоз, хламідіоз, уреаплазмоз.

• Вірусні — аногенітальні бородавки, ВІЛ-інфекція, герпес статевих органів, контагіозний молюск, цитомегаловірусна інфекція.

• Грибкові — кандидоз.

• Паразитарні — лобковий педикульоз.

• Найпростіші — трихомоніаз.

Відповідь: У разі венеричних захворювань основним шляхом передачі інфекції є статевий. Це сифіліс, гонорея, захворювання, поширені в тропіках: шанкройд, хламідійна лімфогранулема, пахова гранулема.

До поняття ІПСШ входять близько 30 захворювань паразитарної, грибкової, бактеріальної та вірусної природи, а також СНІД.

Відповідь: Навіть якщо симптоми відсутні, поставити правильний діагноз допомагають огляд лікаря та лабораторні обстеження.

Відповідь: Основні симптоми ІПСШ — це наявність гнійних або каламутних виділень із статевих шляхів, виразки або ерозії на статевих органах, свербіж у цій ділянці, висип на тілі, збільшені лімфовузли, часте болісне сечовипускання. Іноді хвороба може взагалі не проявлятися. Це не означає, що ваш партнер здоровий.

Відповідь: За даними експертів ВООЗ, кожен шостий мешканець Землі, переважно молоді люди. До групи ризику належать жінки та чоловіки, які працюють у секс-індустрії та наркобізнесі, а також партнери однієї статі.

Відповідь: Діагностикою та лікуванням цих захворювань займаються: у жінок — гінекологи, у чоловіків — урологи. У шкірно-венерологічних диспансерах працюють основні кабінети анонімного обстеження.

Відповідь: У багатьох випадках хвороба може протікати без симптомів і дискомфорту. Навіть лабораторні аналізи не завжди дозволяють виявити збудника. Якщо один із партнерів вилікується від захворювання, то другий може знову заразити його.о.

Відповідь: Інформація про діагноз сифілісу або гонореї не поширюється за місцем навчання чи роботи. Виняток становлять випадки, коли людина працює в дитячому закладі. Тоді її необхідно ізолювати від дітей до повного одужання. Якщо інфекцію підхопив неповнолітній, лікар зобов’язаний повідомити про це батьків. У разі сифілісу профілактичне лікування повинні пройти члени сім’ї, які мешкають у одній квартирі з хворим.

Відповідь: У таких випадках бажано утримуватися від статевого акту. Але й презерватив не гарантує 100% захисту — він може розірватися або зісковзнути. Тоді необхідно негайно провести гігієнічні процедури та обробити шкіру й слизову оболонку мірамістином, цидиполом, хлоргексидином. Антисептичну дію також мають сучасні жіночі протизаплідні засоби — креми, вагінальні таблетки, свічки, такі як «Фарматекс».

Відповідь: Так, можна, після зняття з обліку щодо цього захворювання. Якщо жінка не перебуває на обліку та не пройшла лікування, то для запобігання виникненню захворювання у майбутньої дитини їй необхідно пройти спеціальне профілактичне лікування.

Ответ:

У женщин воспалительные процессы в маточных трубах вызывают их непроходимость. Из-за этого яйцеклетка не попадает в матку для оплодотворения. При воспалении эндометрия — слизистой оболочки матки — невозможно внедрение оплодотворенной яйцеклетки в матку, что приводит к выкидышу или к внематочной беременности.

У мужчин бесплодие чаще всего связано с ухудшением показателей и непроходимостью семявыводящих путей, что возникли после перенесенного ИППП.

Відповідь: Так, це можливо при такому ускладненні, як простатит — запалення передміхурової залози. Його хронічний перебіг протягом тривалого часу сприяє зниженню потенції.

Відповідь: Це захворювання слід виявити та вилікувати на ранніх стадіях, оскільки на пізніх стадіях починаються руйнівні процеси у внутрішніх органах, опорно-руховій та нервовій системах. Це призводить до погіршення слуху та зору.

Відповідь: У 70 % випадків пацієнти проходять лікування в денному стаціонарі — одразу після процедур вони йдуть додому.

Відповідь: Не користуватися спільним ліжком та рушниками з хворим, косметикою, особливо помадою, та посудом (склянками та чашками), не цілуватися, не докурювати сигарети.

Відповідь: Кандидоз — захворювання, яке викликають дріжджоподібні гриби роду Кандида. Його називають молочницею, оскільки основною ознакою є виділення зі статевих органів, що мають сирну консистенцію.

Відповідь: Ця хвороба не завжди виникає внаслідок статевого контакту. До групи ризику належать: вагітні, діабетики, люди зі зниженим імунітетом після лікування антибіотиками. Як і у випадку з будь-яким ЗПСШ, обом партнерам необхідно пройти обстеження та одночасно лікуватися.

Відповідь: На жаль, ні. Але завдяки спеціальним противірусним препаратам та засобам, які підвищують імунну активність організму, можна полегшити симптоми та скоротити період загострення.

Відповідь: Бажано робити це після зміни статевого партнера.

Відповідь: Методи однакові — використовувати одноразові ін’єкційні шприци та презервативи під час усіх видів статевих контактів. Однак при сифілісі висипання з’являються на тих ділянках тіла, які презерватив не покриває, — на слизовій оболонці рота, в анусі, на червоній облямівці губ, на шкірі навколо статевих органів.

Відповідь: Так, у цьому випадку можливе зараження всіма видами ІПСШ; наприклад, вагінальні трихомонади виживають у слині протягом 48 годин. Ось чому під час орального сексу також слід використовувати презервативи.

Відповідь: У деяких випадках — так. Швидке одужання найімовірніше при свіжій інфекції, що виникла не більше 2 місяців тому. Одужання при хронічній інфекції (понад 2 місяці) — проблематичне. При уповільненому перебігу гонореї — такого лікування недостатньо, оскільки вона зазвичай поєднується з іншими видами інфекцій: хламідійною, мікоплазменною, трихомонадною, уреаплазменною.

Відповідь: Оскільки хламідія — це внутрішньоклітинний мікроорганізм, що паразитує, вона не чутлива до більшості антибіотиків. Через це пацієнту та його партнеру доведеться пройти не один, а кілька курсів лікування.

Відповідь: Ні, оскільки лікування не запобігає передачі збудників інфекцій. Секс дозволено виключно після проходження терапії та здачі всіх лабораторних обстежень із позитивним результатом, який виключає наявність збудника інфекції в організмі.

Відповідь: Різні методи мають різну чутливість і, відповідно, різну виявність ІПСШ. Виявність ІПСШ часто залежить від фази активності, в якій перебуває інфекція. Інфекція в активній фазі (загострення) має (іноді в рази) більшу ймовірність бути виявленою. Наприклад, ВПЛ частіше виявляється у жінок, ніж у чоловіків (порівнянна лише при взятті на аналіз кондилом у чоловіків). Трихомоніаз за методикою посіву — in pouch (США) — при посіві сперми виявляється частіше, ніж у мазках і секреті простати чоловіків або жіночих мазках. Виявність також збільшується після провокації (через зниження імунітету та активізацію інфекції).

Відповідь: усе залежить від того, як давно виникло ЗПСШ, від чутливості захворювання до лікарських препаратів, від доступності вогнищ інфекції до лікарських засобів та методів контролю. Тому частіше вдається досягти клінічного одужання (ремісії), ніж мікробіологічного чи вірусологічного одужання.

Відповідь: це може статися під час пологів у дівчаток (7–15–20 % — за різними джерелами). При користуванні туалетами та громадськими водоймами, а також у разі порушення особистої гігієни.

Відповідь: після зміни статевого партнера, перед планованою вагітністю, після комбінованого впливу провокуючих факторів, що знижують імунітет (переохолодження або перегрівання, вживання алкоголю, гострої або солоної їжі, іноді навіть статеві стосунки з постійним партнером без використання презервативів).

Відповідь: так, можуть. Але не відразу, а з часом. Трихомоніаз спричиняє ерозію шийки матки. У разі супутньої інфекції ВПЛ із високим канцерогенним ризиком ерозія може перерости в дисплазію шийки матки, яка при тривалому перебігу іноді переростає в рак шийки матки. У чоловіків трихомонадний хронічний простатит, що триває тривалий час із частими загостреннями, може стати причиною розвитку гіперплазії передміхурової залози (частіше) та раку передміхурової залози (рідше).